Інформація для батьків
Пам’ятки для батьків
Загальні стратегії, що пропагують позитивну поведінку та подолання труднощів і проблем у поведінці.
• По можливості, ігноруйте негативну поведінку дитини та концентруйте увагу на позитивних рисах. Діти потребують уваги. Визначаючи позитивні риси в дітях, Ви мотивуєте їх поводити себе так якомога частіше.
• Мотивуйте позитивну поведінку нагородами. Це можуть бути лише Ваша увага або доброзичливі слова.
• Критикуйте поведінку, а не людину. Наприклад: "Битися не можна, тому що...", а не "ти поганий, тому що вступаєш у бійки".
• Створюйте можливості для навчання. Наприклад; "Ти розбив чашку. Будь-ласка, не неси наступного разу стільки чашок, адже ти бачиш, що їх легко розбити".
Спонукайте дитину зрозуміти, що вона може помилятися, і це не становить загрози для Ваших стосунків із нею, вони не припиняться з причин того, що сталося.
• Будьте твердими. Діти потребують почуватися в безпеці; частково ця безпека створюється знанням "правил".
• Запобігайте конфліктної ситуації ще до того, як вона загострилася.Краще запобігти конфлікту, аніж вирішувати його.
• Чітко наголошуйте, чого Ви очікуєте від поведінки дитини та що станеться, якщо вона щось зробить не так.
Не думайте, що діти уявляють, чого Ви хочете від них, а відтак чітко пояснюйте, "що саме" ви хочете, щоб вони зробили. Наприклад, не кажіть "не робіть безлад", а поясніть, що саме з того, що вони виконують, Ви називаєте безладом.
• Використовуйте позитивне мовлення. Наприклад: замість "Не став туди чашку" скажіть "Постав чашку на стіл, а не на тумбочку". Таке спілкування дозволяє дитині взаємодіяти у позитивному середовищі, що підвищує її самооцінку.
• Будьте справедливими і надавайте дітям можливість розповідати свої історії. Діти часто відчувають себе жертвами і безсилими, вони повинні впевнитися в можливості стосунків із людьми, які їх не експлуатують.
• Вмотивовуйте позитивну поведінку дітей позитивними словами.Помічайте речі, які діти виконують добре. Позитивна реакція на сильні сторони дитини підвищує її самооцінку.
• Дозволяйте дитині брати на себе відповідальність за благополуччя інших. Це підвищує значимість досягнень дитини та ЇЇ самооцінку.
• Підвищуйте почуття самоконтролю у дитини. Робіть це через надання їй можливості вибирати та приймати рішення, хоча не завжди доречно залишати за дитиною останнє слово. Це підвищує почуття дитини про відповідальність за своє життя та зменшує почуття безпомічності та вразливості. У такий спосіб дитина зрозуміє, що вона може отримати те, що потрібно, без "загравань".
• Слухайте дитину та співчувайте її почуттям / думкам, які дитина висловлює (або які, на Вашу думку, вона переживає), навіть якщо Ви не згодні з ними. Це дозволяє дитині зрозуміти, що Ви цікавитеся її життям, що Ви справедливі, що їй не потрібно "загравати", щоб бути почутою або отримати те, чого вона прагне.
• Приблизьте дитину до себе, виведіть її з небезпечної ситуації. Хоча відсторонення від дитини на певний час може мати позитивний вплив, однією з проблем використання цього методу є те, що ним можна збільшити відчуття ізольованості та відторгнення дитини. Краще приблизити дитину до себе, аніж відштовхнути її, виводячи з небезпечної ситуації. Наприклад, якщо виникла бійка, краще запропонувати дитині піти разом з Вами, аніж відсилати її за чимось.
• Не перебільшуйте з покараннями. Запитайте себе (тільки чесно!), якби Ви були дитиною, чи здалося б Вам таке покарання справедливим?
• Вибачайтеся. Якщо Ви помилилися, якщо це доречно, то поясніть, чому Ви повелися саме так. Це показує дитині, що помилятися - - це нормально, але також і те, що на помилках потрібно вчитися. Така поведінка сприятиме встановленню довіри і поваги.
ПАМ'ЯТАЙТЕ!
Ви — доросла людина! Не втрачайте терпіння!
Лікування і профілактика грипу у дітей
Грип – наймасовіше захворювання людини, на яке щороку хворіє 0,5-1 млрд. людей. За даними офіційної статистики, в Україні щороку реєструється 4,5-5 млн. випадків захворювання на грип та ГРВІ серед дітей. Дорослі від епідемій страждають менше, оскільки вони вже неодноразово „зустрічались з вірусами”. Найбільш сприйнятливі до грипу діти, починаючи з другого півріччя життя (в першому півріччі вони захищені материнськими антитілами).Сприйнятливість підвищується також після 60 років: з віком втрачаються накопичені антитіла до вірусу грипу різної антигенної структури. Часто хворіють на грип медичні працівники, педагоги, працівники транспорту і торгівлі, які мають широке коло професійних контактів.
Серед груп населення першочергове значення в розповсюдженні інфекції займають діти шкільного віку. Значну роль відіграють і такі фактори, як: недотримання ізоляції хворого, поява якого в місцях скупчення людей – школі, транспорті, на роботі і т.д. – практично гарантує захворювання багатьох сприйнятливих осіб.
Тривалий час основним шляхом передачі інфекції вважався повітряно-крапельний. Ще у 1996 р. було встановлено, що передача вірусу грипу й інших збудників ГРВІ у більшості випадків відбувається контактним шляхом, особливо при потисканні один одному руки з наступним потраплянням у дихальні шляхи через слизову оболонку носа і очей. Здорові люди з нормальною імунною системою високочутливі до вірусних інфекцій при проникненні вірусу через ніс. Твердження, що підвищена чутливість до респіраторних вірусів виникає лише при ослабленій імунній системі, є одним з головних міфів щодо грипу та інших ГРВІ.
Під час інфікування вірус грипу прилипає, а потім проникає в клітини респіраторного тракту, переважно трахеї і бронхів, де відбувається реплікація вірусу з деструкцією клітин господаря. Віремія не є характерною для грипу. Виділення вірусу з респіраторним секретом продовжується 5-10 днів, а у дітей цей період може бути ще довшим.
Вірус грипу є РНК-вмісним вірусом і належить до родини ортоміксовірусів. За внутрішніми (нуклеарними) антигенами віруси поділяються на три типи: А, В і С. Вірус грипу типу А за поверхневими антигенами – гемаглютиніном (Н) та нейрамінідазою (N) – поділяють ще на субтипи. У вірусу грипу людини на сьогодні визначені три типи гемаглютинінінв – Н1, Н2, Н3 (вони сприяють прикріпленню вірусу до клітини) та два типи нейрамінідази – N1, N2 (вони мають значення в пенетрації вірусу в клітини).
Вірус грипу А зазвичай спричинює тяжке захворювання і вражає усі вікові категорії населення. Інфікуватися вірусом грипу А може не тільки людина, але й деякі тварини (наприклад свині) та птахи.
Вірус грипу В зазвичай призводить до менш тяжких проявів хвороби. Переважно хворіють діти. Незважаючи на більш легкий перебіг грипу В, він може асоціюватися з синдромом Рея. Вірус грипу В більш стабільний у антигенному відношенні, ніж вірус грипу А, тому не буває причиною пандемій. Він вражає тільки людину.
Вірус грипу С рідко описується як причина захворювань у людини, частіше інфекція перебігає в субклінічній формі.
Антигенна структура гемаглютиніну та нейрамінідази періодично змінюється. У міжепідемічний період виникають точкові мутації в РНК, яка кодує гемаглютинін. Такі мінорні зміни називають антигенним дрейфом. Результатом антигенного дрейфу може бути поява епідемії грипу. Великі зміни в одному чи в обох поверхневих антигенах (Н та/або N) називаються антигенним шифтом. Вони відбуваються з різними інтервалами (10-40 років) і спричиняють пандемії. Після останньої пандемії (у 1968-1969 рр.) пройшло 38 років, тобто виходячи з епідеміологічних закономірностей виникнення пандемій, людство наблизилося до порога наступної пандемії. В останні роки (з 2004 р.) реальну небезпеку пандемії посилили зафіксовані в багатьох країнах, у тому числі в Україні, спалахи пташиного грипу. Поки що зараження людини вірусом пташиного грипу Н5N1 відбувалося при безпосередньому контакті з інфікованими тваринами. Однак пташиний вірус здатний рекомбінувати зі звичайними штамами вірусу грипу людини при одночасному інфікуванні обома вірусами, що може призвести до появи нового (мутантного) дуже небезпечного вірусу, який буде легко передаватися від людини до людини.
Клінічні прояви
Інкубаційний період зазвичай становить 2 дні, але може варіювати від
Летальні випадки спостерігаються з частотою 0,5-1 на 1000 захворювань. Слід підкреслити, що смертність підвищується не тільки від грипу і пневмонії, але й від загострення кардіопульмональних та інших хронічних захворювань, які виникли в результаті грипу.
Лабораторна діагностика
Під час епідемії діагноз грипу ставиться на підставі характерних симптомів. Вірус можна виділити з назофарингіальних змивів на курячих ембріонах. Виділення вірусу та ідентифікація вірусного типу займає мінімум 3-4 дні, тому отримані дані мають значення для уточнення етіології епідемії, а не для вирішення лікування конкретного пацієнта. Серологічне підтвердження (визначення IgG-антитіл) також не є швидким методом, тому що IgG-антитіла з’являються не раніше 5 днів від початку захворювання.
Реакція гемаглютинації є доступною, але діагностичне значення має підвищення не менш ніж у 4 рази титрів антитіл у парних сироватках, які беруться з інтервалом у 10-21 день. Тобто для вирішення питань лікування хворого ця методика не може бути корисною. Останнім часом з’явилися так звані швидкі тести для діагностики грипу А, які можливо використовувати навіть в домашніх умовах. В Україні використовують „Citotest Influenza A+B” компанії „Pharmasco”.
Лікування грипу
Найбільш ефективним лікуванням будь-якої інфекції є застосування специфічної терапії, безпосередньо спрямованої на пригнічення збудника. Заслуговують уваги три групи
Ремантадин, який тривалий час був одним з основних етіотропних препаратів проти грипу, з 2006 року не рекомендується ВООЗ у зв’язку з виробленням до нього резистентності вірусу. Призначати його можна лише в тому випадку, коли є чіткі дані про чутливість вірусу грипу, що викликав дану епідемію.
Найбільш протигрипозним ефектом володіють інгібітори нейрамінідаз замівір (Реленца) у вигляді аерозолю (починаючи з 12 років) та озельтамівір (Таміфлю). Озельтамівір є препаратом вибору для лікування грипу А і В, а також пташиного грипу. Лікування необхідно починати в перший або другий день появи симптомів грипу протягом 5 днів. Озельтамівір не активний при ГРВІ. В 2007 році в Україні зареєстрована дитяча форма озельтамівіру – Таміфлю (порошок для приготування суспензії).
У педіатричній практиці для лікування і профілактики грипу і ГРВІ з високою ефективністю використовуються препарати інтерферону (ІФН). Найчастіше застосовують ІФН для інтраназального введення (назоферон, грипферон, інгарон, хеберон, лаферобіон та ін.).
Грипферон (рекомбінантний альфа-2b інтерферон). Призначається новонародженим і дітям першого року життя по 1 краплі 5 разів на добу, дітям 1-3 роки – по 2 краплі 3-4 рази, 3-14 років – 2 краплі 4-5 разів, підліткам і дорослим 2-3 краплі 5 раз на добу впродовж 5 днів.
Інгарон (рекомбінантний інтерферон гама) призначають після 7 років по 2 краплі 3-5 разів у день протягом 5-7 днів (100 000 МЕ у флаконі розчинити в 5 мл води для ін’єкцій – за 30 хв. до їди (після туалету носу).
Доказана ефективність використання у дітей свічок Віферону 150000 або 500000 МЕ (рекомбінантний альфа 2b): по 1 свічці двічі на день протягом 5 днів.
Ефективні при лікуванні грипу і такі препарати, як протефлазид, флавозид, імунофлазид. Протефлазид з лікувальною метою при грипі та ГРВІ призначається в таких дозах:
3-6 років по 3 краплі 3 рази;
6-14 років – 5 крап. 3 рази;
після 14 років – 10 крап. 3 рази на добу впродовж 10 днів.
Флавозид, імунозид можна призначати з дня народження.
Певним ефектом володіють інтерфероногени: арбідол (призначають дітям 2-6 років – 0,05, 6-12 років –
Хворому на грип необхідно давати багато пити. З цією метою призначається додатковий об’єм пиття: 500-1000 мл залежно від віку. Можна використовувати вітамінізовані напої (морси, соки), мінеральні води, чаї.
Серед симтоматичних заходів основна увага приділяється контролю гарячки. Застосовуючи жарознижувальні засоби, необхідно пам’ятати, що вони пригнічують протиінфекційний захист, зменшують бактерицидність полінуклеарів, синтез білків гострої фази запалення. Тому не варто прагнути до нормалізації температури тіла. Препаратом першого вибору в дітей є парацетамол, який застосовується в разовій дозі 10-15 мг/кг, добова доза 60 мг/кг. Його дія при прийомі в розчині починається через 30 хв. і триває 3-5 годин, у свічках через 2-3 год., але триває довше. Парацетамол не викликає подразнення шлунка. До жарознижувальних засобів другого вибору відносять ібупрофен.
Останнім часом зі списку жарознижувальних засобів, що можуть застосовуватися у дітей, вилучено амідопірин, антипірин, фенацетин. Як жарознижувальний засіб у дітей до 15 років не застосовується ацетилсаліцилова кислота (аспірин) і препарати, що містять саліциламід (наприклад цефекон Н і цефекон М). Ці засоби при грипі можуть викликати появу синдрому Рея (тяжка енцефалопатія з печінковою недостатністю і високою летальністю – до 50%). Не призначається як жарознижувальний
Для полегшення носового дихання при риніті у дітей в останні роки не рекомендується застосовувати судиннозвужувальні препарати короткої дії – нафтизин, санорин, тизин, тому що після їх використання спостерігається так званий зворотний набряк слизової оболонки носа. Перевага надається судинозвужувальним препаратам подовженої дії – називін, отривін, галазолін та ін. Непогано зарекомендував себе у дітей віброцил.
Відносно призначення високих доз вітаміну С фахівці досі не визначилися. Біль-шість досліджень свідчать про відсутність позитивної дії від великих доз віт. С (200 мг і більше).
Щодо застосування при грипі і ГРВІ ехінацеї й великої кількості гомеопатичних
Антибіотики при неускладненому грипі не призначають, в тому числі і з метою профілактики бактеріальної інфекції. З\’ясувалось, що хворі, які отримували антибіотики „на всяк випадок”, частіше мали бактеріальні ускладнення, причому вони були зумовлені антибіотикорезистентними збудниками. Виняток становлять хворі з хронічними бронхолегеневими захворюваннями, в яких грип регулярно викликає загострення – в цих випадках антибіотики призначають з перших днів.
Профілактика грипу
Для профілактики грипу використовують такі засоби: арбідол – в лікувальній дозі 1 раз в день протягом 10-15 днів, аміксин (дітям старше 7 років) по 60 мг 1 раз на тиждень впродовж 6 тижнів, грипферон призначають по 2 краплі 1 раз на день, інгарон (дітям після 7 років) по 2 краплі через день протягом 10 днів.
До неспецифічної профілактики грипу відносяться такі заходи: слід звернути увагу на запобігання пасивному курінню. Доведено, що діти з родин, у яких курять, частіше хворіють на грип та інші ГРВІ. Важливо привчити дітей мити руки. Рекомендується при поверненні додому обов’язково вимити руки, а до того не доторкатися очей та носа. Тимчасово зменшує захворюваність на грип закриття шкіл у розпал епідемії грипу та ГРВІ.