Основні вимоги щодо визначення готовності дитини до шкільного навчання
Основні вимоги
щодо визначення готовності дитини
до шкільного навчання
1. Процедура визначення готовності дитини до школи має тривати 20-30 хв., оскільки діти такого віку зберігають оптимальний рівень розумової працездатності саме впродовж цього часу.
2. Процедура визначення готовності дитини до школи має відбуватися в присутності батьків, що знімає в дітей небажане напруження. З іншого боку, це може створювати певні труднощі – батьки часто намагаються підказувати, коментувати або оцінювати відповіді дітей. Тут необхідні тактовність, витримка, аби втримати батьків на позиції спостерігачів.
3. Перш ніж розпочати бесіду, слід допомогти дитині освоїтися в новій для неї ситуації. Створіть сприятливі умови.
4. Перевірте, чи зручно дитина сидить, чи достатньо тихо та світло в кімнаті, чи не відволікає її щось від роботи.
5. Переконайтеся, що дитина добре почувається (бадьора, спокійна).
6. У процесі проведення процедури визначення готовності дитини до школи зберігайте нетралітет: не піддавайтеся на провокаційні питання дитини підказати або виконати завдання за неї.
7. Давайте завдання невеликими блоками і з перервами. Намагайтеся дотримуватися схеми: «легкі, важкі,легкі, відпочинок». У цьому випадку ви зведете до мінімуму помилки, які дитина може зробити через напруження.
8. По закінченні виконання всіх завдань у разі необхідності батькам дати рекомендації: як краще за той час, що залишається до школи, підготувати дітей.
9. Під час співбесіди з дитиною необхідно встановити товариський, безпосередній контакт. Усі завдання повинні сприйматися дитиною як гра. Атмосфера гри допомагає майбутнім учням розслабитися.
10. Якщо дитина тривожна, боїться відповідати, з боку вчителя необхідна емоційна підтримка, можна обійняти, приголубити дитину, висловити впевненість, що вона добре виконає всі врави і завдання.
11. Під час виконання завдань треба підтримувати дитину, говорити, що вона все виконує правильно і добре (незалежно від реального результату). Без такого зворотнього зв’язку тривожна дитина може просто мовчати.
12. Запитання не бажано читати з папірця.
Поради батькам
Як підготувати дитину до школи
Психологічна готовність дитини до шкільного навчання полягає в тому, щоб до часу вступу до школи в неї склалися психологічні риси, які властиві школяру.
У дошкільному віці виникають поки що тільки задатки цього перетворення учня: бажання вчитися, стати школярем, уміння керувати своєю поведінкою і діяльністю, достатній рівень розумового розвитку й розвитку мови, наявність пізнавальних інтересів і, звичайно, знань і навичок, необхідних для шкільного навчання.
Накопичення цих передумов – непроста справа. Що ж можна і чого не можна робити до школи?
1. Старання дитини обов’язково мають бути визнаними. Позитивна оцінка і добре, тепле ставлення необхідні дитині для хорошого самопочуття, для формування в неї такої важливої риси, як впевненість у собі і своїх можливостях.
2. У режимі дня кожної дитини повинні бути постійні обов’язки , закріплені за нею на тривалий час. Дитина, яка вміє працювати вдома, легко долучається до навчання.
3. Розширювати й збагачувати навички спілкування з дорослими та однолітками, вчити враховувати оцінки й думки інших людей для формування власних поглядів.
4. Не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Порівнюйте її з такою, якою вона була вчора, чи, можливо, буде завтра.
5. Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вона може вважати, що конфлікти неминучі, і продовжувати провокувати їх.
6. Дозволяйте дитині виявляти самостійність, заохочуйте найменші її вияви.
7. Не критикуйте дитину при свідках.
8. Розвивайте світогляд дитини, сприяйте розширенню її інтересу.
9. Аргументуйте свої заборони та вимоги: діти чутливі до несправедливості, яка присутня в більшості вимог. Шукаючи аргументи, ви ще раз зможете обміркувати необхідність їх застосування.
10. Намагайтеся дивитися на світ очима дитини. Будьте щирими в спілкуванні з нею, цікавтеся її інтересами.
11. У спілкуванні з дитиною частіше використовуйте «я – висловлювання».
12. До приходу в школу не слід змінювати режим життя дитини: позбавляти його денного сну, довгих рол гулянок, ігор у достатній кількості.
13. Не слід проходити з дитиною програму 1-го класу, насильно змінюючи гру навчанням.
14. Необхідно навчити долати труднощі, планувати свої дії, цінувати час.
15. Учити дитину слухати і чути своє оточення, поважати чужу думку, розуміти, що свої бажання потрібно узгоджувати з бажаннями інших людей – дітей та дорослих, прагнути реально оцінювати свої дії, досягнення.
Наводимо перелік захворювань, які послабляють організм і створюють додаткові труднощі для успішної адаптації дитини до школи, особливо у шестирічному віці.
Захворювання, перенесені за останній рік:
• інфекційний гепатит;
• пієлонефрит, дифузійний гломерулонефрит;
• міокардит неревматичний;
• менінгіт епідемічний, менінгоенцефаліт;
• туберкульоз;
• ревматизм в активній формі; захворювання крові;
• гострі захворювання (більше ніж 4 рази).
Хронічні захворювання в стадії суб- і декомпенсації:
• порок серця (ревматичний або від народження);
• хронічний бронхіт, бронхіальна астма, хронічне запалення легень (у стадії загострення або відсутності стійкої ремісії впродовж року);
• виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічний гастрит, хронічний гастродуоденіт (у стадії загострення, із частими рецидивами та неповною ремісією);
• гіпотрофія піднебінних мигдалин III ступеня; аденоїдні вегетації III ступеня, хронічні аденоїди; тонзиліт хронічний (токсично-алергійна форма);
• ендокринопатія (зоб, цукровий діабет та ін.);
• анемія (за рівнем гемоглобіну в крові 10,7-8,0%); неврози (неврастенія, істерія, логоневроз та ін.); затримка психічного розвитку;
• дитячий церебральний параліч;
• травма черепа, якої дитина зазнала у поточному році;
• епілепсія, епілептиформний синдром;
• енурез;
• екзема, нейродерміт;
• міопатія із прогресуванням;
• накладання соматичних захворювань (два й більше), які спричиняють астенію.
